Як знайти пару для людей з інвалідністю - поради психолога і сексолога

Побачення, коли у вас є інвалідність, часто трохи лякають, але це не повинно бути стресом. Незалежно від того, чи вирушаєте ви у світ знайомств уперше, чи повертаєтеся туди знову, ця стаття може зменшити ваше хвилювання та дасть вам змогу знайти будь-який тип здорового товариства, який ви шукаєте.

Хоча видів інвалідності багато, суспільство схильне об’єднувати всіх людей з інвалідністю в одну категорію. Деякі люди припускають, що люди з інвалідністю є асексуальними, нездатними до сексу, мають стосунки лише зі своєю родиною та опікунами та зосереджені виключно на «одужанні». Багато працівників медичної сфери підкріпили ці наративи, навіть кажучи дітям-інвалідам, що вони не зможуть завести пару в майбутньому. Значна частина труднощів, з якими стикаються люди, коли зустрічаються з інвалідністю, полягає в подоланні цих стереотипів. 

Багато людей з інвалідністю також бояться побачень через відсутність доступних місць для відвідування побачень. Через ці труднощі люди з інвалідністю, як правило, починають зустрічатися набагато пізніше в житті, ніж їхні однолітки без інвалідності, і, згідно з The New York Times, кількість шлюбів у них вдвічі нижча за середній показник у США. 

Мабуть, найпростіший спосіб для людей з інвалідністю познайомитися з потенційними партнерами — це особиста дружба. Цей метод часто називають «Знайомства IRL (у реальному житті)» і він - все ще найкращий спосіб завести стосунки для людини з інвалідністю, оскільки він дозволяє уникнути багатьох пасток, пов’язаних із онлайн-знайомствами, як-от відчуження та необхідність виявлення інвалідності. Але через пандемію коронавіруса напрочуд поширеними стали і робота вдома, і віддалений спосіб життя, що все більше людей використовують онлайн-знайомства, щоб потенційно познайомитися з кимось. За статистикою у найбільших онлайн-додатках для знайомств у США після 2020 року кількість щомісячних активних користувачів зросла на 12,6%. Нагадаємо, люди з інвалідністю становлять близько 15 відсотків населення світу.

Найбільше питання, з яким стикаються люди з інвалідністю в додатках для знайомств, полягає в тому, коли (і скільки) розповідати про свою інвалідність. Деякі люди сміливо відображають у своїх біографіях той факт, що вони мають інвалідність. Перевага цієї стратегії полягає в тому, що вона відфільтровує людей, для яких інвалідність може стати перешкодою. Але це працює не завжди, тому що деякі люди просто не читають біографії, а інші схильні кидатися стрімголов на побачення, не замислюючись про реальність інвалідності, а потім неприємно дивуватися при першій зустрічі. 

Інші люди не сприймають ідею про те, щоби приховувати свою інвалідність ніби якусь погану річ, за яку потрібно брати відповідальність. Але деколи це може перетворити перші побачення на допит про лікування, а не на можливість пізнати людину. 

Що кажуть психологи та сексологи, чи потрібно розкривати інвалідність — або принаймні її виявлення — у додатку для знайомств? 

Доктор Даніель Шейпук, терапевт із Нью-Йорка, що спеціалізується на психології побачень, і яка сама має інвалідність, вважає, що в додатках для знайомств інвалідність має відображатися в письмовій формі та, можливо, візуально через зображення. Онлайн-знайомства дають нам можливість перевірити потенційних залицяльників, і не кожен може бути зацікавлений у зустрічі з людиною з інвалідністю. Вона каже, що ця стратегія допоможе уникнути розчарувань, душевного болю та відмов. Люди, які негативно відреагували б на виявлення інвалідності, швидше за все, проскочать повз людину з інвалідністю, що дозволить обом сторонам повністю уникнути незручних взаємодій.

Доктор Мітчелл Теппер, сексолог, який навчає людей з інвалідністю щодо онлайн-знайомств і також є інвалідом, має іншу точку зору. Він радить клієнтам згадувати свою інвалідність якомога меншою кількістю слів. Однак збереження «таємниці» своєї інвалідності до особистої зустрічі або до подальших стосунків може спотворити ваші очікування. Приховування цієї інформації від побачення може звести вас з кимось, хто може виявитися «неглибоким, коли дізнається про вашу інвалідність», пояснює він.

«Якщо ви шукаєте пару, а не просто безособові фізичні стосунки чи просто емоції в онлайн-чаті, тоді я б розкрив щось про свою інвалідність у своєму профілі. Але я б не робив це головним у своєму профілі», — радить він. «Я б мав фотографії з кріслом колісним і без нього, якщо б це була видима інвалідність».

На користь цієї стратегії також служить і такий факт.

Деякі люди без інвалідності мають особливий фетиш, у якому вони гіперсексуалізують та об’єктивують людей з інвалідністю. І ви запросто можете стати жертвою такого фетишиста. Американська журналістка Еліша Метьюз зробила експеримент: вона розмістила інформацію про свою інвалідність у своєму профілі, але її почали завалювати непристойними повідомленнями, сексуально переслідувати її, аж доки вона не забрала речення про свою інвалідність.

Доктор Шейпук розповіла про стереотипи, з якими люди з інвалідністю стикаються регулярно, і що, на її думку, ми повинні зробити, щоб їх змінити. Ось її думки:

ЗМІ зазвичай не зображують людей з інвалідністю як романтично доступних

“Найбільше клеймо полягає в тому, що нас усе ще сприймають як безстатевих і негарних. Наші тіла відрізняються від того, що люди бачать щодня, [тому] для них це невідома територія. У ЗМІ нас ніколи не зображують сексуальними людьми. Ми ніколи не асоціюємося з чимось сексуальним, гламурним чи красивим. Тому люди зазвичай не створюють таких асоціацій.

Працездатні люди не розуміють, що таке зустрічатися з людиною з інвалідністю, і тому іноді уникають цього

Коли ви намагаєтесь увійти у світ побачень, для людей, з якими ви контактуєте, це може бути перший раз, коли вони розмовляють з людиною в кріслі колісному. Ви стикаєтеся з усіма цими перешкодами та перешкодами з самого початку оскільки люди нічого не знають про те, що таке інвалідність, і це важко подолати. Коли вони дізнаються про аспекти вашої інвалідності, вони не знають, як це буде працювати у стосунках. Вони можуть запитати: «Ви постійно користуєтеся інвалідним візком з приводом?» Тоді вони швидко думають: «Як би ми ходили кудись разом? Як вона встає з візка?» Це просто повна відсутність інформації. 

Потрібно формувати романтичну впевненість у людей з інвалідністю

У мене є приватна практика, де я працюю з клієнтами над питаннями, що стосуються побачень і сексуальності, відмови та того, як з цим впоратися. Наприклад, коли якийсь хлопець запитує вас щось особисте про вашу інвалідність, ви хочете відповісти? чи ні? Тож ми працюємо над такими речами, підвищуючи самооцінку і визнаючи, що ти красива людина, яка може багато чого запропонувати. Ви були б чудовим партнером. Ми також дивимося, що ви шукаєте в партнері. У той же час, нам також потрібна широка громадськість. Якщо кожен підіб’є хвіст між ніг і втече від жінки в інвалідному візку, коли мова зайде про дівчину, дружину чи секс, тоді це буде феодально. Нам потрібно, щоб обидві речі відбулися.

Люди з інвалідністю не повинні обмежуватися лише зустрічами з іншими людьми з інвалідністю

Люди як думають? Через те, що я інвалід, я не можу увійти у світ побачень, як усі. Я повинен шукати пару лише серед людей з інвалідністю. Ви повинні бути відкритими для побачень, з ким би ви не спілкувалися романтично та сексуально. Я проти думки, що люди з інвалідністю повинні зустрічатися лише з людьми з інвалідністю... Те, що ми обоє в інвалідних візках, не означає, що у нас є щось спільне. 

Люди з інвалідністю повинні бути відкритими для онлайн-знайомств і відкрито говорити про свою інвалідність

Я великий прихильник цього. Я думаю, що це має бути написано у вашому профілі та мають бути фотографії, які показують, що у вас є інвалідність. Я відчуваю, що це дозволяє уникнути багатьох відмов і багато душевного болю. Протилежна сторона аргументу така: не викладайте це там і дозвольте їм познайомитися з вами. Вони побачать вас таким, який ви є. Тоді ви повідомите, що маєте інвалідність, і їм буде байдуже. Швидше за все, цього не станеться. Так, вони можуть познайомитися з тобою і справді відчувати до тебе почуття, але коли ти розповідаєш про інвалідність не одразу, вони можуть відчути, що їх обманули. Це так само, як люди нечесні щодо свого віку, ваги чи сімейного стану. Просто добре вказувати правду, ким ви є.

Кожна людина стикається з відмовою на побаченнях, незалежно від того, є інвалідність чи ні

Я розмовляю зі своїми клієнтами про те, що відмова є важливою частиною кожного побачення. Кожен колись мав відмову і це трапляється набагато частіше, ніж ми хочемо. Я вітаю їх після того, як вони отримали відмову. Я вітаю їх з офіційним вступом у світ знайомств. Це часто саме по собі є досягненням для людей. Деякі люди з інвалідністю просто уникають побачень, не показують себе і бояться отримати відмову. Отже, ви це зробили. Тобі щойно відмовили.

Легко звинувачувати у відмові інвалідність

Іноді ми ходимо на побачення, але не отримуємо дзвінка, який, як ми думали, отримаємо, тому найлегше для нас, людей з інвалідністю, звинуватити в цьому свою інвалідність, наприклад: «Ой, це все через інвалідний візок. Через те, що у мене викривлення хребта, я це знаю». Але ми точно не знаємо, що це так. Я думаю, що відмова може статися через і вашу інвалідність, і з інших причин. І скоріше за все ми ніколи не дізнаємось.

Чому він (вона) мені не пише?

Майте на увазі, що загальні веб-сайти для знайомств набагато більші, ніж нішеві сайти знайомств для людей з інвалідністю, і деякі користувачі, особливо жінки, можуть отримувати десятки повідомлень. Тому не хвилюйтеся, якщо ви не отримаєте відповіді протягом перших кількох днів. Цілком ймовірно, вони просто ще не бачили вашого повідомлення.

Довідка: Доктор Шейпук спеціалізується на «побаченнях, стосунках і сексуальності серед людей з інвалідністю», але деякі люди називають її просто «експертом з питань інвалідності». Більшість людей знають доктора Шейпук за перемогою на конкурсі Ms. Wheelchair New York у 2012 році, за першою моделлю, яка «пройшла» подіумом на Тижні моди в Нью-Йорку, за її популярною промовою TedX у коледжі Барнард, її успішною приватною практикою на Манхеттені, або за її нещодавнім інтерв’ю на PBS, де вона гостро піднімає питання щодо стигматизації навколо побачень для інвалідів.

Наостанок додамо, що насправді не існує «правильного» способу як заводити пару для людей з інвалідністю, оскільки жодна інвалідність не буває однаковою, і кожна людина має справу зі своєю по-різному. Існують причини, через які ви можете приховувати або показувати свою інвалідність, але важливо свідомо зважити їх і бути готовим до результатів. Найважливіше, про що потрібно пам’ятати під час зустрічей, — бути справжнім собою. Ви заслуговуєте на те, щоб вас любили й цінували, і людина, яка вам найкраще підходить, сподобається та/або полюбить вас такими, якими ви є.

Успіхів у ваших побаченнях!

Не менш важливо зберегти стосунки на відстані.