Норвезький директорат імміграції (UDI), який є центральним агентством у норвезькій імміграційній адміністрації, розпочинає розгляд надання притулку для українців, які не жили на батьківщині на початку війни. Серед них вже є 370 чоловіків «бойового віку».
« Ми повинні бути впевнені, що ми маємо стабільний рівень прибуття до Норвегії», — каже міністр юстиції та готовності до надзвичайних ситуацій Емілі Енгер Мель (Шпанія).
Коли Росія напала на Україну взимку 2022 року, уряд швидко запровадив схему колективного захисту для переселенців з України.
Схема колективного захисту надає дозвіл на проживання без індивідуальної оцінки потреби в захисті.
Відтоді понад 77 000 українців звернулися за колективним захистом у Норвегії, свідчать оновлені дані UDI.
Українці, які жили в інших країнах, коли почалася війна, не охоплюються цією схемою, але тим не менше їм дозволили залишитися в Норвегії, оскільки для українців скасовано обов’язок виїзду .
Зараз це мито знову запроваджують для українців. У той же час UDI зараз починає індивідуальну обробку цих заяв про надання притулку .
Йдеться про 800–1000 людей, яким, у крайньому випадку, можуть наказати покинути Норвегію.
Норвезька влада вже вжила низки заходів, щоб зробити наплив українських біженців більш керованим .
– Новим є те, що ми починаємо з індивідуального ведення справ. Це робиться шляхом оцінки ситуації людини. Серед іншого, звідки ви родом, продовжує Мель.
Багато з тих, чиї заяви про надання притулку зараз розглядаються, є дорослими чоловіками.
В електронному листі до NRK імміграційна влада пише:
“Серед українців, які сьогодні розглядають звичайну справу про притулок, 370 (47 відсотків) — це чоловіки віком від 18 до 60 років”.
Міністерство юстиції в електронному листі заявляє, що ризик бути відправленим на війну проти Росії не є підставою для проживання в Норвегії.
UDI також зробив нову оцінку того, наскільки небезпечно жити в Україні.
Зараз безпечними, як вважає УДІ, вважаються три області: Львівська, Волинська та Закарпатська. Усі вони розташовані на крайньому заході України.
Крім того, українці, які мали в Норвегії дозвіл на тимчасовий колективний захист від війни, але в яких цей дозвіл було відкликано або не продовжено, не можуть згодом знову його отримати.
Відповідне посилення до правил захисту ухвалило 31 травня Міністерство юстиції та громадської безпеки Норвегії, повідомляється у пресрелізі відомства.
"Норвегія витрачає багато грошей на прискорене опрацювання та розселення українських прохачів притулку за спеціальною схемою. Центристська партія і Лейбористська партія в уряді вважають неправильним, що прохачі притулку, які добровільно повернулися або порушили правила, повинні знову отримувати особливий режим", - сказала міністр юстиції та громадської безпеки Норвегії Емілі Енгер Мель (Emilie Enger Mehl).
За даними Директорату у справах імміграції, близько 2 тис. українців, які мають тимчасовий колективний захист, не отримали продовження річного дозволу на перебування в Норвегії. У багатьох випадках йдеться про людей, які переїхали назад в Україну або в інші країни Європи. Ці люди більше не зможуть отримати колективний захист у Норвегії, якщо знову звернуться по нього; натомість вони будуть направлені на звичайну індивідуальну процедуру надання притулку.
Міністр також не виключає можливості подальшого посилення правил надання тимчасового колективного захисту в Норвегії.